Зниження слуху: різновиди, причини, методи терапії

Зниженням слуху вважається порушення, при виникненні якого людина втрачає сприйнятливість низькоінтенсивних звуків. Також можливе звуження діапазону чутних частот. З появою проблем подібного роду слід звернутися до лікаря. Він виявить причину погіршення слуху, визначить наявність конкретного захворювання, призначить відповідне лікування.

Втратою слуху можуть страждати пацієнти різного віку: дитина і дорослий схильні до впливу зовнішніх факторів, через які виникають проблеми зі сприйняттям звуку. Тут мають місце набуті причини зниження слуху. До них відносяться:

1. Травми голови або вуха.
2. Тривале використання навушників, регулярне відвідування концертів.
3. Інфекція слухового органу хронічного характеру.
4. Попадання у вухо сторонніх предметів.
5. Робота в умовах високого рівня шуму (тут потрібно знати, що таке шумове забруднення).

Також розрізняють уроджені причини порушення звукосприйняття. Їх спричинюють спадкові генетичні чинники. Велику роль відіграють ускладнення під час вагітності та пологів, серед яких:

1. Невелика маса тіла при народженні.
2. Тяжка жовтяниця у новонародженого.
3. Безконтрольне застосування препаратів під час виношування дитини.

Своєчасне лікування допоможе уникнути багатьох проблем зі сприйняттям звуку. Знаючи, що відбувається з організмом пацієнта, отоларинголог призначить відповідну терапію.

Порушення слуху: основні різновиди

Розрізняють два види порушення слуху. До них відноситься приглухуватість і глухота. Дисфункція може бути оборотною, що є ідеальним для пацієнта. Також розрізняють стабільний і прогресуючий перебіг.

Що таке приглухуватість? Йдеться про порушення слуху, при якому не втрачено можливості сприйняття та відтворення мови. Якщо ж говорити про глухоту, то виключено розпізнавання звуків навіть поблизу об'єкта.

Ступінь ослаблення слуху визначають з допомогою досліджень. Діапазон чутності при приглухуватості варіюється від 26 до 90 дБ. Якщо поріг сприйняття стартує від 91 дБ, має місце глухота.

Погіршення слуху поділяється на кондуктивне та нейросенсорне. У першому випадку уражені відділи, що сприймають та проводять звук. Ними є зовнішнє, середнє, внутрішнє вухо. Подібне порушення характеризується тим, що збережено провідність тканин. У пацієнта знижується гострота слуху, нерідко виникає відчуття закладеності вушного каналу.

Нейросенсорне ослаблення слуху вказує на проблеми зі слуховим нервом, а також провідниковим відділом та рецепторним апаратом. У пацієнта спостерігаються такі симптоми: відчуття шуму, зниження гостроти звукосприйняття (може дійти до повної глухоти).

Захворювання, що супроводжуються зниженням слуху

Причиною часткової або повної втрати слуху можуть стати захворювання. Одне з них – отит. Часто процес має односторонній характер. Симптоми:

1. Виражений біль у вусі.
2. Підвищення температури.
3. Зниження гостроти слуху або його повна відсутність.

Середній отит викликає відчуття, що стріляють. Якщо в процес залучений лицьовий нерв, виникає асиметрія обличчя. При внутрішньому отиті спостерігається запаморочення, часто виникає нудота. Також можливе порушення координації. Багато пацієнтів запитують, чому отит впливає на узгодженість рухів. Все просто – органи слуху та рівноваги анатомічно єдині.

Ще однією причиною зменшення звукосприйняття може стати хвороба Меньєра. У такому разі раптова втрата слуху супроводжується нудотою, блюванням, запамороченням, шумом у вухах. Відсутність лікування негативно позначиться на здоров'ї пацієнта. Якщо може частково чути звуки, своєчасна терапія швидко відновить втрачені функції. 

Що робити при погіршенні слуху?

Якщо знижується гострота сприйняття звуку, звертайтеся до отоларинголога. Він визначить, чому виникла проблема, як її усунути. Терапія може бути консервативною та оперативною. Залежно від тяжкості стану пацієнта лікування проводиться амбулаторно чи стаціонарі. 

Запальні хвороби вуха – показання для консервативної терапії. Лікар може видалити сірчану пробку, призначити певні препарати. Після закінчення гострого періоду проводиться фізіотерапія. 

Оперативне втручання включає пластику слухових кісточок, барабанної перетинки, зовнішнього слухового проходу. Якщо має місце погіршення слуху одне вухо чи обидва одночасно, то посилення звукосприйняття використовуються слухові апарати. Також можливе встановлення імпланту. 

Якщо у вас немає знань про те, як самостійно вибрати слуховий апарат, то попередньо проконсультуйтеся з лікарем. Він підкаже оптимальні робочі параметри відповідно до індивідуальних особливостей організму. Також враховується рівень втрати слуху.